Лисянська районна державна адміністрація

Офіційний портал

Новини

 Майбутній Центр розвитку підприємництва та соціальних ініціатив моделюють на Черкащині. Тут уже сформована ініціативна група. Своє бачення майбутнього центру вона презентувала в Черкаській ОДА.

 Черкащина обрана серед семи областей, що беруть участь в українсько-польській програмі. За нею, тут створюватимуть Центр розвитку підприємництва. Польська сторона подбає про експертну підтримку.

 – Зараз на рівні керівництва країни є чітка позиція щодо спрощення ведення тут підприємницької діяльності, – зауважує очільник області Юрій Ткаченко. – Водночас важливо розвивати нові напрями бізнесування, давати хороший старт початківцям. Саме з цією метою ми створюємо Центр розвитку підприємництва та соціальних ініціатив. Ядро команди, що вже сформувалося, надихає. Це – молоді, активні й мотивовані люди. Нині в нас триває етап планування, консультуємося з фахівцями, з тими, хто вже має досвід втілення подібних ініціатив.

  Найзручнішою локацією для розміщення центру розробники називають колишні приміщення тютюнової фабрики. І сподіваються на підтримку міської влади Черкас.

 – Потрібним для роботи центру ми вважаємо облаштування хостелу, щоби можна було розміщувати приїжджих, – розповідає керівник ГО «Промолодь» Іван Подолян. – А також дизайн-студії, веб-студії, поліграфії та майстерень. Це все, аби молодий підприємець зміг тут же застосувати отримані знання і виготовить свій продукт. Ми зацікавлені в тому, щоб цей проект став самоокупним і максимально автономним. Звісно, для старту – ремонту приміщень і закупівлі обладнання – залучатимемо різні види фінансування. Зокрема, вже подали цей проект на співфінансування з Громадського бюджету Черкас. Бачимо також грантові можливості.

 Як наголошують розробники, цей проект покликаний також налагодити плідну комунікацію між досвідченими підприємцями та початківцями. 

 Два тижні на надолужування. Стільки часу дав голова Черкаської ОДА районам, де відсоток призначення субсидій не дотягує до середнього по області. Про це йшлося на координаційній нараді в Черкаській ОДА.

 Понад 235 тис. черкаських родин отримували субсидії в опалювальний сезон 2015-2016 років. Уже більше року у країні діє спрощений порядок надання такої допомоги населенню. Тим, у кого завершився дванадцятимісячний термін отримання субсидії, її призначають на наступний термін. Як повідомляють у департаменті соціального захисту, натепер середньообласний відсоток призначених із травня субсидій становить 93%. Не дотягують до нього у Городищенському та Катеринопільському районах.

– Ці райони мають два тижні на виправлення ситуації, – наголошує голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко. – Решта теж мусять працювати по максимуму. Кожна родина, яка потребує субсидію, повинна її отримати. Зараз багато політиків спекулюють на темі тарифів і водночас подають недостовірну інформацію про субсидії. Ми аналізували ситуацію по районах на прикладі конкретних родин. Приміром, якщо позаминулого опалювального сезону пенсіонерка в Хацьках отримувала щомісяця 261 грн субсидії, то минулого – вже 1678 грн. Так, тарифи підвищилися, але й розмір субсидій при цьому зріс у рази.

 Очільник області дав завдання активізувати роз’яснювальну кампанію про субсидії серед населення. А керівникам районів – тримати це питання на особистому контролі. 

ctatty Muzyk У Білозірську об’єднану громаду зайшли перші кошти державної субвенції на соціально-економічний розвиток села. Чекали їх тут півроку. За цей час розробили та надіслали в область та Київ купу проектів на розвиток соцсфери. Тепер почали освоювати кошти, а виконані роботи перевіряти лінійкою.

 До кінця року ОТГ має освоїти 7,3 мільйона гривень. Тоді наступного року білозірці та ірдинці отримають ще стільки ж на розвиток інфраструктури громади. Така умова державної субвенції. Кошти йдуть поступово, по 870 тисяч щомісяця.

Перші проекти – на розвиток громади

 30 червня розпочали з робіт по вулиці Лесі Українки. Це одна з центральних доріг у об’єднаній громаді, що йде до опорної школи. На черзі дорога по вул. Тичини (там на момент написання статті уже підготували основу до асфальтування), що проходить біля дитячого садка, і третя дорога по вулиці Дружби. Загалом на ремонт цих шляхів спрямують 2 мільйони гривень.

 Виконану підрядниками роботу контролюють, як кажуть, відразу на місці. Гроші – державні, тож звіт за їхнє виконання будуть тримати суворий. У сільській раді чесно зізнаються, що досі цього не робили. А тепер із лінійкою переміряють висоту встеленого асфальту.

Альтернативні види палива вже використовують Будинок культури, сільська рада, дитячий садок. Незабаром будуть переведені на твердопаливні котли дві амбулаторії та школи. У громаді вирішили, що тепер потрібно ще й самим виготовляти це паливо. Розробили проект та отримали майже 547 тисяч на трактор та обладнання для переробки деревної тріски. Оголосили тендер на його придбання. У серпні буде налагоджено виробництво, для якого додатково створять кілька робочих місць. Все це ті ж кошти з державного бюджету на соціально­економічний розвиток села. Проте вирішили, що цього недостатньо й сільська рада взяла участь у канадському конкурсі проектів на виготовлення палетів.

– Ця лінія коштує 800 тисяч гривень і незабаром вона запрацює в селі, бо наш проект переміг, – каже начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Ірина Синельник. – Окрім тріски, будемо виготовляти ще й палети.

1,5 мільйона підуть на освітлення 10 вулиць. Однак у сільській раді кажуть, що роботи розпочнуть не раніше четвертого кварталу, бо їх можна робити і в холодну пору року, а зараз треба братися за нагальні справи. Окрім того, вже з сільської ради передали до обласної адміністрації проекти, реалізація яких дасть змогу освоїти решту 3 мільйони гривень. Це, зокрема, облаштування твердопаливного котла в амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що обійдеться, приблизно, в 698 тисяч гривень, ще на 726 тисяч буде замінено вікон і дверей у школі перших ступенів та амбулаторії, що в Ірдині, а 1,8 мільйона гривень витратять на облаштування житла для молодих спеціалістів. Крім того, білозірці виграли проекти по Державному фонду регіонального розвитку на 330 тисяч гривень. На ці гроші вони відкриють десяту групу в ДНЗ «Червона шапочка».

Замість чотирьох шкіл – одна опорна та три філіали

Опорною стала Білозірська ЗОШ І­ІІІ ступенів, а філіалами – дві Білозірські (перших та перших­других ступенів), а також Ірдинська ЗОШ І­ІІІ ступенів.

– Аби вибороти статус опорної школи, знову потрібно було підготувати відповідний проект та розрахунки. Все це робили наші фахівці відділу економічного розвитку та відділу освіти, – розповідає сільський голова Володимир Міцук. – У результаті маємо перший транш на школу 2,5 мільйона гривень. За ці кошти придбають сучасні класи хімії, фізики, англійської мови, географії та біології, а ще мультимедійний комплекс. Тут будуть проведені заходи з енергоефективності – встановлені пластикові вікна, відправляться кошти на ремонт спортзалів та кабінетів. Загалом на опорну школу буде спрямовано з державного бюджету понад 8 мільйонів гривень.

Тепер у Білозірську ЗОШ І­ІІІ ступенів буде ходити понад 500 учнів, проте її потужність дає змогу навчати 750 учнів. До них приєдналися вихованці новоствореної Білозірської сільської академії футболу, а також старші учні школи, що на «Капказі».

– Школа І­ІІ ступенів переформатована в початкову, де навчатимуться близько 50 дітей 1­4 класів. Вивільнена частина приміщення школи буде переобладнана під житло – восени там зробимо євроремонт і облаштуємо п’ять квартир для молодих лікарів із сім’ями. Щойно приміщення обладнаємо – дамо заявку, і я впевнений, що вже навесні матимемо у селі молодих спеціалістів, – каже керівник громади.

Звичайно, не можна сказати, що люди так просто погодилися перевести дітей до іншої школи, хоч відстань між ними трохи менше кілометра. Скарги, нарікання і не тільки сипалися і в сільську раду, і в район, і в область. Вчителі, які доїжджали з Черкас та Сміли, втратили роботу. З білозірських – пенсіонери пішли на заслужений відпочинок, а молодших практично всіх праце­влаштували. Батьки зрозуміли, що навчання дітей у сучасній матеріально забезпеченій та технічно оснащеній школі варте того, аби прокидатися на годину раніше і зібрати дитину до школи. Діти з віддалених мікрорайонів доїжджатимуть автобусом.

Щотижня на практичні заняття в оснащених кабінетах будуть приїздити учні 9­11 класів Ірдинської ЗОШ І­ІІІ ступенів. Вже з вересня діти зможуть оцінити нововведення.

Крім того, у Білозір’ї буде будинок для престарілих, а в Ірдині – Центр реабілітації для учасників АТО. Все це планують зробити на базі наявних медичних установ. Приміром у Білозір’ї залишать частину амбулаторії під терапевтичне відділення, а на решті облаштують Центр догляду за одинокими престарілими на 20 ліжок. В Ірдині наразі розробляють проект для створення Центру реабілітації для учасників АТО на 15 ліжок, де військові зможуть отримати комплексну психолого­медичну допомогу.

Ірдинці в Білозірську сільську раду не приїздять

Для них навіть запустили маршрут Ірдинь­Дубіївка­Білозір’я­Сміла двічі на тиждень. У планах окремий маршрут Ірдинь­Білозір’я­Сміла, який просили люди. Вони їдуть у Смілу на базар, а в Білозір’я не мають потреби, бо все отримують на місці. З цим справляється староста Олександр Максимов. У селищі працює адміністратор, який надає повний перелік послуг населенню. Нещодавно йому вручили й печатку виконавчого комітету сільської ради об’єднаної громади, з написом «селище Ірдинь».

– Гроші можна ділити по­різному, це правда. Якщо брати субвенцію з державного бюджету – 7,3 мільйона гривень – та розділити її на душу населення, то на Ірдинь припаде 720 тисяч гривень. А якщо розуміти, що селище треба розвивати й піднімати, бо потім податки повернуться в місцевий бюджет, то Ірдинь цьогоріч отримає 3 мільйони гривень – два мільйони на утримання школи та дитячого садка, ще 500 тисяч на будівництво омріяних і оплаканих очисних споруд. Вже цьогоріч діти в дитячому садку та школі отримували харчування, вартість якого на 30 % вище районної. На найближчій сесії сільської ради ми спрямуємо субвенцію на статутний фонд їхнього комунального підприємства, яке має проблеми. Ми це можемо собі дозволити раз на рік. Наступного року будемо виписувати проект реконструкції приміщення дитячого садка, яке не використовується, а на базі школи зробимо табір для відпочинку дітей. Причому не тільки з нашої громади, а й з інших населених пунктів району. І це ще не все. Наша об’єднана громада відібрана поляками у числі 22 із усієї країни, де вони розроблятимуть стратегічний план розвитку громади до кінця року. Їм дуже сподобалося наше селище Ірдинь, і вони приведуть сюди інвесторів. Це буде підприємство, що базуватиметься на вирощуванні ягід. А це 20­30 робочих місць. Ще один проект – туристичний бізнес і комплекс для відпочинку. Це додаткові робочі місця. Туди потрібен інвестор, який приноситиме гроші, – каже Володимир Міцук.

Для потужності громади не вистачає ще 2-3 тисячі жителів

– Аби громада була спроможною, в середньому там мають проживати до 10­12 тисяч осіб. При нашому адміністративному штаті в 46 осіб ми здатні надати весь спектр послуг, – переконаний сільський голова.

Попри вимоги методики формування відділів та управлінь в об’єднаній громаді він мінімізував штат. Володимир Міцук переконаний, якщо керівник на своєму місці, то наглядачів не треба.

– Відносини мають базуватися на довірі, а кожен – працювати на своєму місці, а не бути і швець, і жнець, і на дуді грець. Це просто зробити, якщо людина готова працювати. Коли нам казали, що ланка первинної медичної допомоги повинна мати свою структуру і бути головною в послугах для населення, ми об’єднали структурний підрозділ відділу освіти та охорони здоров’я, і маємо одного головного лікаря, який прекрасно справляється з двома амбулаторіями і тою ж первинною ланкою. У відділі освіти одна контролює харчування, друга  – виховну роботу, а третя – навчальні предмети. Якщо директор школи на своєму місці, то просто треба навчитися довіряти людині. Я напишу розпорядження, а в мене є заступник з питань освіти по виховній роботі, яка має 25 років освітянського стажу, то чи вона це зробить гірше за мене? Я не бачу різниці. За потреби консультуємося в області й працюємо далі, а гроші отримуємо напряму з держави. Всі сполучні ланки – зайві, – каже керівник.

Всього в громаді функціонують дев’ять відділів, які охоплюють всі сфери життєдіяльності, а ще працює Центр надання адміністративних послуг жителям. Незабаром на першому поверсі сільської ради запрацює «єдине вікно».

Всього і одразу не буде, а результат своєї роботи побачимо через 10-15 років

– Проте я насолоджуватимуся ним, – переконаний Володимр Міцук. А сільським головам він радить взяти ватман, на якому розписати доходи та витрати на утримання їхніх громад:

– Всі хочуть, щоб ось так щойно об’єдналися, а зразу і гроші пішли, і роботи в селі розпочалися з першого січня. Або щоб його дорогу ремонтували першою, або, щоб не запускали виробництво, бо, перепрошую, воно погано пахне, чи випускає пил. Так не було й не буде. Гроші легкими не бувають, а лише на реалізацію проектів, які, як це не звучить банально, треба спершу розробити і написати. Зіпсувати кілька стосів паперу і знову писати. Залишається ще багато проблем. Люди йдуть оформлювати спадщину, а ми не можемо цього зробити, бо вимоги Мінюсту до юриста такі, що жодного кандидата не знайдемо. Наші адміністратори заробили 60 тисяч, а вони пішли в район, бо немає закону ще. Землі за межами населеного пункту громаді й досі не передали. Ми не знаємо остаточної цифри наших прибутків, бо залишається багато тіньового підприємництва в селі, а механізму їх виявлення і покарання ще немає. Він буде, але на все треба час. Проте витрачати його зараз намарно не варто. Потрібно позитивно сприймати зміни і вивчати закони. Замкнутися в кабінеті на два дні і, нікого не впускаючи, вичитати, що там пишуть. Поїхати і поцікавитися, що зробили інші об’єднані громади – у Полтавській, Рівненській областях, на Закарпатті. Зібратися за досвідом в Польщу, аби подивитися, як там працюють гміни. Почніть роботу самі, аби не довелося це робити вашим внукам. А на результат піде років 10­15.

Володимр Міцук – оптиміст, а працівники сільської ради не соромляться визнавати, що зараз помиляються, виправляються і навчаються. Очевидно, в цьому управлінська роль керівника громади і людей, які взялися робити реформу практично на голому ентузіазмі.

 

Середа, 27 липня 2016 12:37

Відбулося свято волейболу

cvyto voleiboly На спортивному майданчику 22 липня в Лисянці за ініціативи тренера Олександра Яковича Голубчика відбулося справжнє свято волейболу. В протиборстві зійшлося кілька команд, які проявили неабияку жагу до перемоги. Серед учасників: команди Лисянської районної державної адміністрації, ДЮСШ-1 (учні спортивної школи), депутатів районної, селищної та сільських рад, ДЮСШ-2 (випускники спортивної школи), дівчата ДЮСШ-1 (учні спортивної школи), ДЮСШ-2 (випускники спортивної школи).

 Перша зустріч — дівчата ДЮСШ-1 проти дівчат ДЮСШ-2 (2:0), змістовну гру показали волейболістки першої команди: Бондаренко Олександра, Сідорова Людмила та Савінова Юлія. Друга зустріч — команда ДЮСШ-1 проти команди ДЮСШ-2, де у запеклій боротьбі перемогу одержала команда ДЮСШ-1 (2:1). Далі працівники Лисянської районної державної адміністрації зіграли з командою депутатів, у напруженій боротьбі перемогу отримали волейболісти адміністрації (2:0). Тут змістовну гру показали волейболісти: Олійник Дмитро Миколайович, Адамович Роман Володимирович, Ястремський Валерій Михайлович, Довгенко Віталій Олегович та Деркач Олег Миколайович.

 Четверта зустріч — гра за 3-4 місця, команда депутатів проти команди ДЮСШ-2, перемогу святкувала молодь. Хочеться відмітити змістовну гру Попка Ярослава Андрійовича, Багателі Андрія Олексійовича, Макушенка Олександра Васильовича, Байрака Сергія Борисовича, Галкіна Олексія Анатолійовича, Сікала Сергія Васильовича та Ярошевського Сергія Валерійовича.

 П'ята фінальна зустріч пройшла між командами ДЮСШ-1 та командою Лисянської районної державної адміністрації, у напруженій боротьбі перемогу виборола команда ДЮСШ-1 (2:1). Тренер команди — Голубчик Олександр Якович, волейболісти команди переможців: Проскура Андрій, Висотенко Максим, Острочуб Володимир, Кабін Максим, Смірнов Іван, Жорновий Максим.

 По закінченню турніру учасники змаганьодержали подарунки. 

Середа, 27 липня 2016 12:34

Жнива - 2016

znuva chybuni ctavu В Шубиних Ставах, де господарює ТОВ НВФ "Урожай" жнивна кампанія підходить до завершення. 

— Озимий ячмінь видав по 82, 3 центнера з кожного гектара, горох — по 37, 1 центнера, а на ділянках з озимою пшеницею, які закінчуємо обмолочувати, в середньому одержуємо по 79 центнерів. Є поля, де збираємо й по 90 центнерів, — розповів головний агроном Микола Марусич.

 За словами Миколи  Володимировича, одного з найдосвідченіших агрономів у районі, крім чіткого дотримання технологій і кращих сортів насіння зарубіжної селекції, які успішно себе проявили на українських ланах, високому врожаю сприяли і цьогорічні погодні умови з достатньою кількістю опадів і температурою повітря.

 Подбали в господарстві і про кормову базу для тваринництва. Вже заготовили 440 тонн сіна, 1800-сінажу, 500 тонн соломи. На черзі — підготовка грунту під наступний засів і розрахунок з пайовиками за оренду землі. Видаватимуть зерно пшениці і кукурудзи, олію, цукор.

  • Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаємо вас на офіційному веб-сайті Лисянської районної державної адміністрації!

    Один з основних принципів сучасного громадянського суспільства - інформаційна відкритість.
    Тому ми ставимо перед собою чіткі завдання щодо забезпечення прозорості у своїй роботі, відповідальності та звітності перед громадою, забезпечення права громадян на одержання достовірної, об'єктивної і повної інформації про події у районі.

    Read more...
  •                                                                                 

|||

Лисянська районна державна адміністрація
19300, смт Лисянка, пл. Миру, 27
тел.: 6-21-45,  e-mail: mail@lysyankarda.gov.ua, rda.lysk@gmail.com