Лисянська районна державна адміністрація

Офіційний портал

Об'єднання територіальних громад

Медійники обласних та районних видань мали змогу особисто побачити, чим власне живуть перші в області об’єднані територіальні громади. Прес­тур у Білозірську, Мокрокалигірську та Єрківську ОТГ для них організували Департамент регіонального розвитку облдержадміністрації та інформаційні партнери Реформи №1, як її називають у країні – представники Черкаського Офісу реформ, проекту «Київський діалог» та Інституту «Республіка». Оскільки у липні ми вже розповідали читачам «Сільських обріїв» про проведену роботу у Білозірській та Мокрокалигірській громадах, то нас у цій поїздці в першу чергу цікавило, а що там змінилося за цей час. А от Єрківська громада стала для журналістів районної газети відкриттям. Тож далі про «три кити», які дали стартдецентралізаційним процесам в області.

Білозірська ОТГ тепер агітує сусідів приєднуватися до їхньої громади

Кажуть, хто перший устав, того і тапки. У випадку Білозір’я – хто перший зорієнтувався, тому і преференції на розбудову. А хто заважав іншим це зробити?

– Аби не прокинутися одного дня і зрозуміти, що адміністративна реформа вже відбулася і тебе женили, з ким ти не хотів одружуватися, як це було у Польщі, ми вирішили діяти, – знову пояснює свої перші кроки сільський голова Володимир Міцук.

За вісім місяців ноу­хау роботи вони долали законодавчі труднощі, здобували перші перемоги, набивали гулі, зрозуміли переваги, рахували більші прибутки, реалізували інфраструктурні проекти, їздили переймати досвід у Полтавську, Івано­Франківську, Київську, Закарпатську області, а ще в польські гміни, прийняли майже два десятки делегацій із сусідніх районів та областей у себе, а тепер упевнено кажуть іншим, що децентралізаційних процесів не варто боятися, бо не такий страшний чорт, як його малюють.

Що вималювала перша в Черкаському районі об’єднана громада?

2015 рік 2016 рік

Бюджет громади

8 мільйонів гривень (це власні надходження)

37 мільйонів гривень (з них власних надходжень 10 мільйонів – це 6 млн грн ПДФО, 2 млн грн податку на землю, 1 млн грн єдиного податку, 1 млн грн – інші податки). Решту дала держава у вигляді 7,3 млн грн. інфраструктурних коштів, 5 млн грн медичної, 2,6 млн грн – освітньої субвенції, ще два мільйони – це дотація вирівнювання.

Ще громада нарахувала в себе два мільйони прихованих податків і тепер розробляє механізм їх залучення в місцевий бюджет.

Навчальні заклади

Білозірська ЗОШ І­ІІІ ступенів;

Білозірські
ЗОШ І­ІІ ступенів №1, №2;

Ірдинська ЗОШ І­ІІІ ступенів

Білозірська ЗОШ І­ІІІ ступенів, що стала опорною школою. Тепер тут є кабінети фізики, хімії, біології, географії та інші, з новітньою матеріально­технічною базою, лабораторіями, навчальними майстернями, а найближчим часом комп’ютерним і мультимедійним обладнанням. Окрім державних грошей, громада ще дала більше 100 тисяч із місцевого бюджету на розвиток інфраструктури школи.

Її філіали – Ірдинська ЗОШ І­ІІІ ст., учні 9­11 класів якої доїздитимуть на заняття окремих дисциплін у Білозірську ЗОШ І­ІІІ ступенів. Білозірська ЗОШ І­ІІ ступенів та Білозірська ЗОШ І ст., на базі вивільненого приміщення якої наразі облаштовують три сучасні квартири для молодих лікарів та дві квартири для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Ярослав Березань, заступник голови обласної державної адміністрації

  • Об’єднана територіальна громада в розумінні міжнародних партнерів чи донорів розглядається як громадська організація, що може самостійно освоювати кошти. Що робить держава? Резервує на їх інфраструктурний розвиток гроші. Перевага саме об’єднаним громадам. Шляху назад вже не буде. Наразі ще не було засідання експертної комісії при облдержадміністрації, яка повторно розглядатиме перспективні плани об’єднання громад по районах. Якщо ви надасте свої пропозиції, вони будуть враховані стовідсотково. Багато хто говорить: приберіть слово «добровільне» і ми об’єднаємося. Проте є багато таких населених пунктів, що межують, але люди там не ходять один до одного в гості. Хто краще за вас знає, з ким буде жити в мирі та злагоді? Ще раз наголошую – активізуйтеся, аби вже в 2017 році вийти на нові стосунки з державою.

Що отримала Ірдинь від об’єднання?

Цьогоріч бюджет громади склав три мільйони, хоча з інфраструктурних коштів мав становити лише 700 тисяч гривень. Із них два – на утримання Ірдинської ЗОШ І-ІІІ ступенів та дитячого садка, 500 тисяч на будівництво очисних споруд. У школі та амбулаторії загальної практики сімейної медицини замінили вікна та двері на енергозберігаючі. Вже цьогоріч діти в школі та дитячому садку отримали харчування, вартість якого на 30% вища районного показника.

У 2017 році в селищі заплановано:

  • капітальний ремонт ДНЗ «Білочка» та реконструкцію приміщення дошкільної установи, яке не використовується;
  • капітальний ремонт будинку культури (цьогоріч там за рахунок зекономлених на системі «Прозоро» коштів – замінюють вікна);
  • капітальний ремонт по вулиці Шевченка;
  • заміна старих твердопаливних котлів на нові в Ірдинській ЗОШ І-ІІІ ст.

– Можливо, в когось складається думка, що в Білозір’ї все просто й легко відбувалося, то розчарую, бо ви помиляєтеся. У нас теж є багато незадоволених людей, і є свої мітингувальники. Біда в тому, що всі хочуть все і відразу, але ж немовля, яке щойно народилося, не говорить одразу «мамо» чи «тату». Потрібен час і терпіння. Сьогодні я бачу, що оптимальний варіант потужної громади – це населення 15-18 тисяч. Тому нещодавно я виступив на сесії сільської ради з ініціативою приєднати до нас сусідні села. Ми направили всім пропозиції. Наразі ведемо перемовини зі Степанками та Дубіївкою. Для інших хочу сказати, що настав час відійти від часів КПРСу та примусово-вказівних догм і розпочати реально оцінювати картину майбутнього своєї громади. Не кивайте на район, область чи Київ, а вчіться брати на себе відповідальність. Я знаю, коли голова захоче – він правильно донесе інформацію до людей, а якщо ні, то шукатиме причини. Беріть ініціативу в свої руки, аби не кусати потім лікті, – радить керівник громади.

Мокрокалигірська ОТГ: чотири затверджені проекти і шкільний автобус

Нарешті маємо першу перемогу, – перша фраза Вікторії Пипи, голови об’єднаної громади Катеринопільського району при зустрічі. Востаннє бачилися півтора місяці тому. – Буквально вчора урочисто отримали на громаду шкільний автобус, який придбали на умовах співфінансування з обласним бюджетом.

Це ще не все. Наріжний камінь – інфраструктурні проекти, які їм завертав Мінрегіонбуд, теж втілюються. Щоправда, поки чотири з семи. Керівники громади зізнаються, що причина цьому – кадровий голод.

– Досить складно працювати без кваліфікованих спеціалістів. Виховуємо своїх або заманюємо житлом. Приміром, для молодої родини лікарів придбали житло в Мокрій Калигірці, забили про це в усі дзвони, але поки охочих працювати у селі не знайшли, – розповідає керівниця.

4,6 мільйона, виділених із держави на реалізацію інфраструктурних проектів, уже освоєні. На них трохи зремонтували дитячі садки та школи, зробили освітлення у селі Ярошівка, та відремонтували 700 метрів дороги біля сільської ради в Мокрій Калигірці. Ще Мінрегіонбуд затвердив проект на ремонт вулиці Ватутіна у Єлизаветці та капремонт Центру надання адмінпослуг. І гроші закінчилися. Проте вже є проекти на 2017 рік. Зокрема, зремонтувати амбулаторію, сільський спортзал для занять спортом молоді, а ще два водогони.

А ще є мрії у керівника громади.

– Я хочу зробити парк європейського взірця в центрі Мокрої Калигірки, який має статус пам’ятки архітектури, залучивши на це міжнародні кошти. Так це робили у Польщі. Власне, чому не спробувати і нам, – ділиться планами Вікторія Пипа. – А ще хочу збудувати для громади завод із виготовлення пілетів. У нас чимало органічних відходів, які спалюють на присадибних ділянках – кукурудзиння, соняшничиння, солома, відходи з ріпака. Все це можна спресувати й отримати біопаливо. І ми такий завод збудуємо. Я впевнена.

Цьогоріч бюджет Мокрокалигірської об’єднаної громади склав 30 мільйонів гривень. Із них власних 10 мільйонів, тоді як у минулому році було лише 3,6. Решта – субвенція з держави. Сьогодні батьки не складаються на ремонти класних кімнат чи дитячих садків. На це є гроші в бюджеті об’єднаної громади.

Єрківська ОТГ: усі діти в школі харчуються безкоштовно

Цьогоріч громада порахувала свої прибутки в казні і вирішила, що всі діти у школі мають харчуватися безкоштовно. Відтак із 1 вересня 2016 року 450 учнів Єрківської ЗОШ І­ІІІ ст. ім. В.М. Чорновола харчуються за рахунок місцевого бюджету.

Про цю громаду розкажемо більше, бо були тут уперше. Вона об’єднала три населені пункти: селище Єрки та два села – Радчиха і Залізнячка. Проживає тут майже 5,6 тисячі населення. Громада утримує, окрім школи, ще три дитячі садки, дитячу музичну школу, будинок дитячої творчості, два будинки культури, бібліотеку та місцеву пожежну охорону. Все це дісталося громаді у спадок після об’єднання.

– У нас промисловий район, – розповідає сільський голова Леонід Польовий. – Тут функціонують ТОВ «Катеринопільський агропродукт», ПАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів», ПАТ «Ватутінський м’ясокомбінат», ТОВ «ВП «Вторметал», ТОВ «Катеринопільський елеватор», ТОВ «Дніпроінвест­Ч», філія «Єрківський спецкар’єр» та інші. З одного боку, це робочі місця та надходження в бюджет, з другого – страждає екологія, а з третього – ми. Адже ми єдині з об’єднаних громад області маємо реверсну дотацію, бо надходження на одного жителя перевищують встановлене для бюджетів громад значення. Тобто майже мільйон гривень ми перераховуємо державі.

І це ще не все. Оскільки Єрки – це селище міського типу, то й субвенція на одного учня з державного бюджету надходить менша, порівняно з іншими об’єднаними громадами Черкаської області. Найменше тут отримали й інфраструктурної субвенції – трохи більше 1,3 мільйона гривень. Однак тут майже в чотири рази зросли власні надходження громади – до 11,7 мільйона гривень із 3,6. Загалом бюджет громади склав 37 мільйонів з усіма субвенціями.

– Ми дозволили собі вкласти цьогоріч майже 844 тисячі гривень на ремонтні роботи у загальноосвітній школі та понад 346 тисяч на ремонт та матеріально­технічне забезпечення трьох дошкільних навчальних закладів, – розповідає керівник громади. – Окрім того, в Єрківську амбулаторію загальної практики сімейної медицини ми придбали сучасну стоматологічну установку та кардіограф.

Після об’єднання громади відбулися і вибори старости в с. Радчиха. Всі послуги люди отримують на місцях. Хоча це єдина поки громада в області, де староста не має ще своєї печатки. Тут, розповідають, документообіг відбувається через мережу Інтернет. Виконавчий комітет налічує 14 відділів, де працюють 23 спеціалісти. До речі, це найменший штат, порівняно з іншими об’єднаними громадами області.

– Я згадую дні перемовин із людьми щодо об’єднання. Центральна площа в селищі нагадувала щовечора полум’я. Тут клекотіло «всенародне віче», де доводилося вислуховувати кожного. Слухати і доводити необхідність реформ. Я думаю, більшість із тих, хто виступав проти, наразі змінила свою думку, бо без проблем отримує всі послуги, – переконаний сільський голова.

Наталія Усенко. Фото автора

Стаття написана на основі досвіду, здобутого на проекті «Інституційна підтримка – активізація місцевих медіа в місії інформування про реформу децентралізації в Україні»

Сергій Степанюк, заступник голови районної ради, депутат районної ради

  • Держава зараз виконує всі зобов’язання перед об’єднаними територіальними громадами. І процес реформ незворотний. Потрібно вже просто усвідомити це. На сьогодні наше бачення спроможних громад у районі, крім уже сформованої, – це Мошнівська, Червонослобідська (включно з Вергунами) та Руськополянська (включно зі Свидівком). Це не догма, а варіант об’єднання, враховуючи економічні показники. На жаль, нині сільські ради нічого реальнішого не запропонували. А часу уже майже немає. Аби увійти як повноцінна територіальна громада в наступний рік – підготовчу роботу потрібно закінчити до 15 вересня. Сьогодні цей процес треба форсувати – чи приєднуватися до Білозір’я, чи свою пропонувати модель, але не чекати, бо об’єднавчий процес не завершується на рішенні громади. Далі – оформлення документів. І варто усвідомити, що варіант об’єднання двох невеличких населених пунктів не пройде. Це повинні бути самодостатні, потужні громади з власним фінансовим забезпеченням. Бо держава дає частину суми, а далі громади мають вишукувати податки у себе. А значить, у цих селах мають бути потужні сільськогосподарські, промислові підприємства, а ще кадри, які писатимуть проекти, вишукуватимуть гранти і т.д. Сьогодні просто потрібно відкинути особисті амбіції, знайти команду однодумців – і працювати.

 Знайомтеся: Вікторія Пипа, сільський голова Мокрокалигірської сільської ради та однойменної об’єднаної громади, що в Катеринопільському районі. У її складі сім населених пунктів: Мокра Калигірка (адміністративний центр), Суха Калигірка, Єлизаветка, Ярошівка та колишні радгоспи – села Надвисся та Любисток, а ще село Червоний Брід (яке не налічує жодного жителя). Загальна чисельність населення громади 4230 осіб.

 Торік Вікторія Вікторівна ризикнула взятися за нове й незвідане – керувати об’єднаною громадою. Відтоді чоловік і діти – 11-річна Юля та 5-річний Тимофій – її вдома не бачать.

– Майже три місяці я тільки накопичувала інформацію. Її було стільки, що голова йшла обертом. Все потрібно було поставити з ніг на голову і розпочинати з нуля, – ділиться враженнями Вікторія Вікторівна. – Поверталася додому і годину ні з ким не розмовляла, поки приходила до тями. Спершу зміни мали відбутися у свідомості. На це потрібен був час.

Доти Вікторія Пипа працювала завідувачем військово-облікового столу в Мокрокалигірській сільській раді. Виконувала свій шматок роботи і майже не вникала в управлінську діяльність сільського голови.

 – Об’єднатися саме в таку громаду запропонувала голова адміністрації Ольга Петрівна Ніколенко. Районні владці прорахували доходи та видатки об’єднаної громади у перспективі, показали, як буде, і пообіцяли підтримати першопрохідців. Слова дотримали, але все легко і просто не було, – розповідає Вікторія Пипа. – З людьми на місцях вже говорили тодішні сільські голови, переконували, доводили, сперечалися. А потім 4 вересня минулого року Верховна Рада України ухвалила рішення про утворення Мокрокалигірської об’єднаної територіальної громади – зворотного шляху не було. 25 жовтня проводили перші вибори сільського голови вже об’єднаної громади.

Вікторія Вікторівна була одна із семи претендентів на цю посаду. Після виборів до кінця року всі сільські ради, що ввійшли в нову громаду, виконували спокійно свої бюджети. А з 1 січня почалося …

 Передали все і одразу

– Школи та матеріальну базу медицини ми забрали з першого січня, а самих медиків лише цьогоріч у липні, – каже сільський голова. – Чесно кажучи, спершу не знали куди бігти і за що хапатися. Телефонуємо спитати в область чи район, а ніхто нічого не знає.

Обласні та районні владці не відмовлялися допомагати, але й там спершу не все було так зрозуміло. Згодом роботу трохи налагодили. З району приїздила робоча група – без проблем передала повноваження на місця, фахівці поділилися ресурсами та знаннями. А вже 24 січня провели й вибори старост у об’єднаних селах. Люди обрали собі нових керманичів, окрім жителів Єлизаветки. Там довірилися колишньому сільському голові Світлані Михайлець. У Сухій Калигірці старостою стала колишній землевпорядник, у Ярошівці – вчитель із сусідньої Іванівки.

 Під час нашого візиту старости були в районі на нараді. Застали лише Ярошівського:

– Люди хочуть все й відразу, бо їм сказали, що, коли об’єднаються, то житимуть як у Європі. От одного дня вони прокинулися – Європи немає, а староста каже: «Виходьте смітники прибирати, які років із двадцять самі ж і складали», – жартома каже Олег Біляк. – Трохи сперечалися, а потім взялися за граблі та лопати. Тепер ходять задоволені – чисте село зробили власноруч. А ще питають, коли будуть зремонтовані дороги та освітлені вулиці. І щоб у кожного – перша.

Гроші зайшли, та взяти їх зась

Проекти, які будуть фінансуватися з державної інфраструктурної субвенції розпочали реєструвати в області та Мінрегіонбуді. Цей процес трохи затягнувся. Одна з причин – одразу не було фахівця, який би знав, як їх написати. Тому складали всі гуртом: і голова громади, і її заступник, і спеціалісти управління економіки з районної адміністрації. Область проекти «завертала» на доопрацювання, і все починалося знову. Серед інших причин – відсутність технічної документації майже на всі об’єкти комунальної власності новоствореної громади, а також виготовлення та написання проектно-кошторисної документації по проектних заявках.

– На рахунку громади вже 1,6 мільйонів із обіцяних державою 4,16 мільйона гривень. Нещодавно у відділ економіки та інфраструктури взяли спеціаліста, який знається на цій справі. Тож сподіваємося, що наступного тижня ми отримаємо погоджені Мінрегіоном проекти на капітальний ремонт вуличного освітлення в Ярошівці, де плануємо облаштувати сім підстанцій вуличного освітлення на загальну суму 458 тис. грн, капремонт вулиці Ватутіна у Єлизаветці на 260 тис. грн та реконструкцію адмінприміщення сільської ради під Центр надання адміністративних послуг на 297 тис. грн, – каже Вікторія Пипа.

Разом з тим мають і перше розчарування. У планах Мокрокалигірської громади було створення на базі сільської бібліотеки культурно-інформаційного центру. Це мала бути оснащена сучасною матеріальною базою та швидкісним Інтернетом студія для дітей, де вони могли б навчатися та розважатися. Проект мали реалізувати при співфінансуванні 90/10 (90 % – кошти ДФРР, 10 % – кошти місцевого бюджету), а також громаді потрібно було зробити ремонт у приміщенні сільської бібліотеки. Ремонт зробили, а грошей держава не дала.

– На жаль, статки не всіх людей громади дають можливості придбати комп’ютер чи ноутбук для дитини, тому ми хотіли в цьому плані допомогти нашим дітям. В області проект пройшов, а в Києві його не затвердили, – каже голова. – Ми не змирилися і почали стукати в двері інших інстанцій, до народного депутата Юрія Дерев’янка звернулися, бо громада хоче облаштувати такий потужний просвітницький центр своїм дітям.

Школи та дитячі садки вперше за багато років будуть капітально відремонтовані

360 дітей начаються у Мокрокалигірській та Ярошівській ЗОШ І-ІІІ ступенів та 140 дошкільнят у чотирьох дитячих садках. Найбільше їх у Мокрій Калигірці та Ярошівці, по 15 та 12 – у Сухій Калигірці та Єлизаветці відповідно. Саме дитячі садки наразі болюча тема для голови об’єднаної громади.

– Приміром, у Сухій Калигірці та Єлизаветці його відвідують по 8-9 осіб, а взимку, бувало, 3-4 дитини приходить, а утримання цих дитячих садків досить витратне. Торік лише 10 тисяч гривень пішло на оплату за опалення в Сухокалигірському ДНЗ, не рахуючи ще оплату праці п’ятьох працівників та харчування дітей, – каже голова.

Проте питання закриття чи переформатування цих дитячих садків наразі не на порядку денному. Люди категорично проти, тому громада буде шукати оптимальні шляхи для вирішення проблеми.  

Влітку планують придбати шкільний автобус на суму 1,7 млн грн. Вже є погодження про його співфінансування з обласного та місцевого бюджетів із розрахунку 50/50, що вирішить питання підвезення школярів до базових закладів освіти.

Цьогоріч у Ярошівській ЗОШ виконають ремонтних робіт на 230 тисяч, ще на 150 тисяч у Мокрокалигірській – для облаштування майданчика біля школи.

Зараз керівники бюджетних установ – і швець, і жнець, і на дуді грець

Суха Калигірка та Єлизаветка мають зручне кільцеве розташування, але потребують капітального ремонту дороги між селами, зате природа в цих місцях – розкішна. Можливий розвиток екологічного туризму.

– Раніше казали, якщо юнак одружувався з єлизаветською дівчиною, значить взяв собі справжню господиню, бо дуже в цьому селі порядки любили, – розповідає наш «гід» – завіду-вач військово-облікового бюро Віра Поліщук.

Очевидно, оте «раніше» було дуже давно, бо багато будівель стоять пустками, а навіть там, де люди проживають – паркани похилилися, що є ознакою малих доходів сільських людей.

Завідувача фельдшерського пункту, що в Єлизаветці, застали на драбині на східцях будівлі. Вони з колегою готувалися фарбувати вхідні двері. Роблять останні штрихи з капітального ремонту ФПу та дитячого садка, які відремонтували за рахунок проекту ЄС ПРООН та місцевого бюджету.

– У райлікарні поки допросишся бинта, йоду чи аспірину, то й лад пропав. Там завжди відповідь – грошей немає, питайте на місцях. Питаємо в сільських радах, а там відповідають, що субвенцію на райлікарню дали, яка мала йти на забезпечення фельдшерського пункту. Йти то мала, та десь загубилася, – каже завідувач ФП Людмила Марусяк, сподіваючись, що коли в об’єднаній громаді кошти йтимуть напряму з місцевого бюджету, вони зможуть надати весь спектр послуг населенню. Окрім того, ситуація зміниться на краще з утворенням Центру первинної медико-санітарної допомоги, який робить свої перші кроки.

До речі, за роботою застали й завідувача дитячого садка в сусідньому селі (можливо, варто розповісти, як добиралися через поле, ставки, гай до нього та заблукали, але то буде інша цікава історія. А природа там справді гарна!). У Ярошівський ДНЗ «Тополька» приїхали під час тихої години. Діти вже вклалися спати, а завідувач Наталія Власюк «генералила» зі шваброю коридори.

– Відпустила колегу додому, бо дитина захворіла, – пояснила зміну ролі.

Дітей тут 40 за списком. Поділені на дві групи – другу молодшу та середньо-старшу. У садочку чисто та охайно, але помітно, що збереглося все ще із «совкових» часів. Про сучасні меблі та іграшки лише мріють, а мріями діляться з місцевими підприємцями. Деякі з них вдалося втілити в життя.

– За потреби йду до керівників господарств чи підприємців, сільська рада стільки не дасть. Торік так і доріжку зробили, столи придбали, лінолеум та двері замінили, але ще більше треба. Іграшок мало – вони швидко ламаються, вже давно потрібен новий майданчик та тіньові споруди на території дитячого садка. Та цілий список складу, – каже завідувач.

Дитячий садок опалюють твердопаливним котлом. Дровами забезпечує сільська рада, а коли їх не вистачає – беруть сокирку, і в сусідній лісок по сухостій. Вікторія Пипа каже, що так вже не буде.

А керівники соцсфери сподіваються, що в майбутньому зможуть присвятити себе обраній роботі, а не воюватимуть на всіх фронтах.

Бюджет громади зріс втричі

Громада отримала у спадок величезні й холодні будинки культури, чотири дитячі садки, дві школи, які потребують матеріально-технічного оновлення, та бездоріжжя. Там кажуть, аби й далі пасивно чекали кращих часів, прийшли б у нікуди.

– Тут роками нічого не робилося, бо на все не вистачало грошей, – каже заступник сільського голови Валерій Бецун. – Тепер ми починаємо бачити, звідки брати гроші, і куди їх передовсім вкладати.

Основні надходження – від сплати за оренду земель. На території об’єднаної громади провадять діяльність великі сільськогосподарські підприємства. Це, зокрема, ТОВ «Кочубій», СТОВ ім. Гетьмана у Сухій Калигірці, ще 200 вихідців у Єлизаветці самі обробляють свої паї та сплачують відповідні податки, також багато фермерських господарств. Окрім того, заходить 60 % ПДФО. У Мокрій Калигірці функціонує  ТОВ «Сиророб», психоневрологічний інтернат та аграрний ліцей. Люди, які там працюють, наповнюють бюджет уже об’єднаної громади.

Гроші, які надає держава у вигляді інфраструктурної субвенції, ділять пропорційно до кількості населення, а 15 % залишають на розвиток адміністративного центру громади.

– Приміром, річний бюджет Сухої Калигірки становив 500 тисяч гривень, а тепер тільки за півроку їм зайде 400 тисяч гривень, – каже заступник сільського голови. – Можливо, варто спростити механізм їх освоєння. А то виходить, що гроші є, а взяти їх складно. Проте, думаю, це просто перехідний період, а далі вже буде легше.

Поки чекали грошей, власноруч побудували дитячий майданчик

Його урочисте відкриття в Сухій Калигірці відбулося на День молоді, 26 червня. Голов-ним спонсором виступило місцеве підприємство – ТОВ ім. Гетьмана. А всі підручні роботи гуртом робили жителі громади.

29-річна Олена Чуєнко приїхала з дітьми до батьків у гості. 5-річна Віка та 1,5-річна Тоня із задоволенням перебігають з гірки на гойдалку, а потім до пісочниці й навпаки.

– Ввечері, коли спадає спека, тут дуже гамірно. Діти сходяться з усієї околиці. Старші – у футбол та волейбол грають, менші – гойдалки та батут ділять. А для дітей більшого й не треба, аби було де розважатися. Це як своєрідний оазис. Все руйнується, а тут взяли і збудували, – каже Олена.

Цьогоріч ще й літню сцену в парку, який є садово-парковою архітектурою XVIII ст. в Мокрій Калигірці, відновили. Тут провели й мас-штабне свято до Дня села. Понад 300 років нарахували калигірчани своєму населеному пункту, який був колись частиною великого «калинового куща», а потім став «калигіркою».

Штат у об’єднаній громаді переформатували

Проте люди роботи не втратили. Вони перейшли працювати на нові посади у виконавчий комітет об’єднаної громади. Їх тепер 35. Зараз там функціонують відділи освіти, охорони здоров’я, культури, молоді та спорту; бухгалтерського обліку та звітності; військово-облікового реєстру; економіки та інфраструктури; кадровий та відділ архівного збереження, а також Центр надання адміністративних послуг. Староста й соціальний працівник та староста й землевпорядник наразі працюють у Єлизаветці та Сухій Калигірці, староста, землевпорядник, начальник військово-облікового столу та техпрацівник – у Ярошівці. Населення отримує всі послуги на місцях. Тільки по свідоцтва про смерть, одруження та народження їдуть у Мокру Калигірку.

– Зараз сидимо у сільській раді, як у рукавичці. Техніки недостатньо, меблів  теж. Проект на придбання комп’ютерної техніки для виконавчого апарату сільської ради на 233 тисячі нам не затвердили, хоч і обіцяли. За той час, що чекали грошей, могли б уже потихеньку придбати й комп’ютери, й елементарні меблі. А ми замість цього субвенцію на районний бюджет давали, – каже Вікторія Пипа, радячи майбутнім об’єднаним громадам не чекати нічиїх обіцянок, а з першого дня навчитися планувати та розпоряджатися власними ресурсами.

По дорозі заїхали в Ярошівку. В приміщенні сільської ради людей немає. За комп’ютером лише одна працівниця – начальник військово-облікового столу Наталія Колюча. На запитання, чи стало більше роботи, каже, що все залишилося без змін.

– Минулого місяця здала 100 справ на оформлення субсидій, – каже Наталія Анатоліївна. – Ця робота не нова, бо й раніше її виконувала, тому якихось нарікань у людей немає. Зараз переважно скаржаться учасники бойових дій, пільговики, які ще торік мали й пільги, й отримували субсидію на оплату ЖКП. А тепер їм потрібно вибирати. Ось у мене 28 учасників війни. До кожного приїздила додому й пояснювала, чому так, а не інакше. В основному залишаються на субсидії.

За досвідом – у Польщу

Аби подивитися, як живеться людям в об’єднаних гмінах, які мають стати прототипом українських громад, Вікторія Пипа разом із такими ж, як вона, головами новоутворених громад шість днів провела в Польщі.

– Там громади великі й за площею, й за населенням. Ми були в гміні, де проживає до 10 тисяч осіб. Однак на цю кількість там лише чотири дитячі садки, а в нас стільки ж на вдвічі меншу чисельність жителів. Багато соціальних проектів реалізовано за підтримки Євросоюзу. Де якість – там при вході табличка «зроблено за кошти Євросоюзу».

Підвезення дітей, сучасні дороги, технічно оснащені школи – все це поки у мріях. Але там кажуть, що ви повин-ні прокинутися і бачити це в себе, принаймні, на папері, аби потім втілювати, – ділиться враженнями Вікторія Пипа. – У нас роботи ще непочатий край. Зараз держава дає шанс змінити ситуацію на користь громади. Нам нічого втрачати. Будемо йти впевнено вперед громадою й у нас колись буде все по-європейськи.

НаталіяУСЕНКО, фотоавтора.

 У Білозірську об'єднану громаду зайшли перші кошти державної субвенції на соціально- економічний розвиток села. Чекали їх тут півроку. За цей час розробили та надіслали в область та Київ купу проектів на розвиток соцсфери. Тепер почали освоювати кошти, а... виконані роботи перевіряти лінійкою.

7,3 мільйона гривень треба освоїти до кінця року

 Тоді в наступному році білозірці та ірдинці отримають ще стільки ж на розвиток інфраструктури громади. Така умова державної субвенції. Кошти йдуть поступово, по 870 тисяч щомісяця.

Перші проекти - це ремонт доріг

 30 червня розпочали з робіт по вулиці Лесі Українки. Це одна з центральних доріг у об'єднаній громаді, що йде до опорної школи. На черзі дорога по вул. Тичини (там на момент написання статті уже підготували основу до асфальтування) , що проходить біля дитячого садка, і третя дорога по вулиці Дружби. Загалом на ремонт цих шляхів спрямують 2 мільйони гривень.

Виконану підрядниками роботу контролюють, як кажуть, не відходячи з місця. Гроші - державні, тож звіт за їхнє виконання будуть тримати суворий. У сільській раді чесно зізнаються, що досі цього не робили. А тепер із лінійкою переміряють висоту встеленого асфальту. За об'єктом будівництва слідкує інженер технічного нагляду за будівництвом Наталія Кузнецова. Підрядників сміливо тицяє носом у брак, і примушує переробляти. «Дядьки» слухають, хоч і огризаються.

 За об'єктами будівництва потрібен жорсткий нагляд та контроль. Замовник не встигне сам скрізь усе охопити. А час, коли бездумно закатували гроші в асфальт давно минув, - каже Наталія Володимирівна.

 Трактор та переробка деревної тріски

 Будинок культури, сільська рада, дитячий садок вже використовують альтернативні види палива. Незабаром будуть переведені на твердопаливні котли дві амбулаторії та школи. У громаді вирішили, що тепер потрібно ще й самим виготовляти це паливо. Розробили проект та отримали майже 547 тисяч на трактор та обладнання для переробки деревної тріски. Оголосили тендер на його придбання. У серпні буде налагоджено виробництво, для якого додатково створять кілька робочих місць. Все це ті ж кошти з державного бюджету на соціально-економічний розвиток села. Проте вирішили, що цього недостатньо й сільська рада взяла участь у канадському конкурсі проектів на виготовлення палетів.

Ця лінія коштує 800 тисяч гривень і незабаром вона запрацює в селі, бо наш проект переміг, - каже начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Ірина Синельник. - Окрім тріски, будемо виготовляти ще й палети.

 1,5 мільйона підуть на вуличне освітлення

 Приблизно освітлені будуть 10 вулиць. Однак у сільській раді кажуть, що роботи розпочнуть не раніше четвертого кварталу, бо їх можна робити і в холодну пору року, а зараз треба братися за нагальні справи. Окрім того, вже з сільської ради передали до обласної адміністрації проекти, реалізація яких дасть змогу освоїти решту 3 мільйони гривень. Це, зокрема, облаштування твердопаливного котла в амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що обійдеться, приблизно, в 698 тисяч гривень, ще на 726 тисяч буде замінено вікон і дверей у школі перших ступенів та амбулаторії, що в Ірдині, а 1,8 мільйона гривень витратять на облаштування житла для молодих спеціалістів. Крім того, білозірці виграли проекти по Державному фонду регіонального розвитку на 330 тисяч гривень. На ці гроші вони відкриють десяту групу в ДНЗ «Червона шапочка».

 Замість чотирьох шкіл - одна опорна та три філіали, а ще житло для молодих лікарів

 Опорною стала Білозірська ЗОШ І-ІІІ ступенів, а філіалами - дві Білозірські (перших та перших-других ступенів), а також Ірдинська ЗОШ І—ІІІ ступенів.

Аби вибороти статус опорної школи, знову потрібно було підготувати відповідний проект та розрахунки. Все це робили наші фахівці відділу економічного розвитку та відділу освіти, - розповідає сільський голова Володимир Мідук. - У результаті маємо перший транш на школу 2,5 мільйона гривень. За ці кошти придбають сучасні класи хімії, фізики, англійської мови, географії та біології, а ще мультимедійний комплекс. Тут будуть проведені заходи з енергоефективності - встановлені пластикові вікна, відправляться кошти на ремонт спортзалів та кабінетів. Загалом на опорну школу буде спрямовано з державного бюджету понад 8 мільйонів гривень.

 Тепер у Білозірську ЗОШ І-ІІІ ступенів буде ходити понад 500 учнів, проте її потужність дає змогу навчати 750 учнів. До них приєдналися вихованці новоствореної Білозірської сільської академії футболу, а також старші учні школи, що на «Капказі».

 Школа І-ІІ ступенів переформатована в початкову, де навчатимуться близько 50 дітей 1-4 класів. Вивільнена частина приміщення школи буде переобладнана під житло - восени там зробимо євроремонт і облаштуємо п'ять квартир для молодих лікарів із сім'ями. Щойно приміщення обладнаємо - дамо заявку, і я впевнений, що вже навесні матимемо у селі молодих спеціалістів, - каже керівник громади.

  Звичайно, не можна сказати, що люди так просто погодилися перевести дітей до іншої школи, хоч відстань між ними трохи менше кілометра. Скарги, нарікання і не тільки сипалися і в сільську раду, і в район, і в область. Вчителі, які доїжджали з Черкас та Сміли, втратили роботу. З білозірських - пенсіонери пішли на заслужений відпочинок, а молодших практично всіх працевлаштували. Батьки зрозуміли, що навчання дітей у сучасній матеріально забезпеченій та технічно оснащеній школі варте того, аби прокидатися на годину раніше і зібрати дитину до школи. Діти з віддалених мікрорайонів доїжджатимуть автобусом.

 Щотижня на практичні заняття в оснащених кабінетах будуть приїздити учні 9-11 класів Ірдинської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Вже з вересня діти зможуть оцінити нововведення.

В Білозірїі буде будинок для престарілих, а в Ірдині - Центр реабілітації для учасників АТО

 Все це планують зробити на базі наявних медичних установ. Приміром у Білозір'ї залишать частину амбулаторії під терапевтичне відділення, а на решті облаштують Центр догляду за одинокими престарілими на 20 ліжок. В Ірдині наразі розробляють проект для створення Центру реабілітації для учасників АТО на 15 ліжок, де військові зможуть отримати комплексну психолого-медичну допомогу.

Ірдинці в Білозірську сільську раду не приїздять

 Для них навіть запустили маршрут Ірдинь-Дубіївка-Білозір'я-Сміла двічі на тиждень. У планах окремий маршрут Ірдинь-Білозір'я-Сміла, який просили люди. Вони їдуть у Смілу на базар, а в Білозір'я не мають потреби, бо все отримують на місці. З цим справляється староста Олександр Максимов. У селищі працює адміністратор, який надає повний перелік послуг населенню. Нещодавно йому вручили й печатку виконавчого комітету сільської ради об'єднаної громади, з написом «селище Ірдинь».

 Гроші можна ділити по-різному, це правда. Якщо брати субвенцію з державного бюджету - 7,3 мільйона гривень - та розділити її на душу населення, то на Ірдинь припаде 720 тисяч гривень. А якщо розуміти, що селище треба розвивати й піднімати, бо потім податки повернуться в місцевий бюджет, то Ірдинь цьогоріч отримає З мільйони гривень - два мільйони на утримання школи та дитячого садка, ще 500 тисяч на будівництво омріяних і оплаканих очисних споруд. Вже цьогоріч діти в дитячому садку та школі отримували харчування, вартість якого на 30 % вище районної. На найближчій сесії сільської ради ми спрямуємо субвенцію на статутний фонд їхнього комунального підприємства, яке має проблеми. Ми це можемо собі дозволити раз на рік. Наступного року будемо виписувати проект реконструкції приміщення дитячого садка, яке не використовується, а на базі школи зробимо табір для відпочинку дітей. Причому не тільки з нашої громади, а й з інших населених пунктів району. І це ще не все. Наша об'єднана громада відібрана поляками у числі 22 із усієї країни, де вони розроблятимуть стратегічний план розвитку громади до кінця року. їм дуже сподобалося наше селище Ірдинь, і вони приведуть сюди інвесторів. Це буде підприємство, що базуватиметься на вирощуванні ягід. А це 20-30 робочих місць. Ще один проект - туристичний бізнес і комплекс для відпочинку. Це додаткові робочі місця. Туди потрібен інвестор, який приноситиме гроші, - каже Володимир Міцук.

 Для потужності громади не вистачає ще 2-3 тисячі жителів

Аби громада була спроможною, в середньому там мають проживати до 10-12 тисяч осіб. При нашому адміністративному штаті в 46 осіб ми здатні надати весь спектр послуг, - переконаний сільський голова.

 Попри вимоги методики формування відділів та управлінь в об'єднаній громаді він мінімізував штат. Володимир Міцук переконаний, якщо керівник на своєму місці, то наглядачів не треба.

Відносини мають базуватися на довірі, а кожен - працювати на своєму місці, а не бути і швець, і жнець, і на дуді грець. Це просто зробити, якщо людина готова працювати. Коли нам казали, що ланка первинної медичної допомоги повинна мати свою структуру і бути головною в послугах для населення, ми об'єднали структурний підрозділ відділу освіти та охорони здоров'я, і маємо одного головного лікаря, який прекрасно справляється з двома амбулаторіями і тою ж первинною ланкою. У відділі освіти одна контролює харчування, друга - виховну роботу, а третя - навчальні предмети. Якщо директор школи на своєму місці, то просто треба навчитися довіряти людині. Я напишу розпорядження, а в мене є заступник з питань освіти по виховній роботі, яка має 25 років освітянського стажу, то чи вона це зробить гірше за мене? Я не бачу різниці. За потреби консультуємося в області й працюємо далі, а гроші отримуємо напряму з держави. Всі сполучні ланки - зайві, - каже керівник.

Всього в громаді функціонують дев'ять відділів, які охоплюють всі сфери життєдіяльності, а ще працює Центр надання адміністративних послуг жителям. Незабаром на першому поверсі сільської ради запрацює «єдине вікно».

 Всього і одразу не буде, а результат своєї роботи побачимо через 10-15 років

Проте я насолоджуватимуся ним, - переконаний Володимир Міцук. А сільським головам він радить взяти ватман, на якому розписати доходи та витрати на утримання їхніх громад:

 Всі хочуть, щоб ось так щойно об'єдналися, а зразу і гроші пішли, і роботи в селі розпочалися з першого січня. Або щоб його дорогу ремонтували першою, або, щоб не запускали виробництво, бо, перепрошую, воно погано пахне, чи випускає пил. Так не було й не буде. Гроші легкими не бувають, а лише на реалізацію проектів, які, як це не звучить банально, треба спершу розробити і написати. Зіпсувати кілька стосів паперу і знову писати. Залишається ще багато проблем. Люди йдуть оформлювати спадщину, а ми не можемо цього зробити, бо вимоги Мінюсту до юриста такі, що жодного кандидата не знайдемо. Наші адміністратори заробили 60 тисяч, а вони пішли в район, бо немає закону ще. Землі за межами населеного пункту громаді й досі не передали. Ми не знаємо остаточної цифри наших прибутків, бо залишається багато тіньового підприємництва в селі, а механізму їх виявлення і покарання ще немає. Він буде, але на все треба час. Проте витрачати його зараз намарно не варто. Потрібно позитивно сприймати зміни і вивчати закони. Замкнутися в кабінеті на два дні і, нікого не впускаючи, вичитати, що там пишуть. Поїхати і поцікавитися, що зробили інші об'єднані громади - у Полтавській, Рівненській областях, на Закарпатті. Зібратися за досвідом в Польщу, аби подивитися, як там працюють зміни. Почніть роботу самі, аби не довелося це робити вашим внукам. А на результат піде років 10-15.

 Володимир Міцук - оптиміст, а працівники сільської ради не соромляться визнавати, що зараз помиляються, виправляються і навчаються. Очевидно, в цьому управлінська роль керівника громади і людей, які взялися робити реформу практично на голому ентузіазмі.

Після проведення процесу об'єднання територіальних громад, вони (громади) отримають більше повноважень. Наразі цей спектр повноважень мають лише міста обласного значення:

perevagy dobrovilnogo jbednya gromadjpg Page1

 

perevagy dobrovilnogo jbednya gromadjpg Page2 копия

Крім того, в об’єднаних громадах мешканці будуть забезпечені послугами, що надаються органами державної влади:

 

perevagy dobrovilnogo jbednya gromadjpg Page2

 

Ресурсна база об’єднаних громад

Об’єднана громада одержує додаткові фінансові та майнові ресурси.(Об’єднані громади Черкащини  отримають 12,4 млн грн. додаткового ресурсу від держави в 2016 році)

Зокрема, в громаді залишатиметься 60% податку на доходи фізичних осіб (відрахування із офіційної заробітної плати), громада отримуватиме освітні й медичні субвенції від держави й право розпоряджатися землями на території громади.

Важливо відзначити, що збільшаться надходження до бюджетів об’єднаних громад за рахунок податків.

Зокрема, в бюджет кожної об’єднаної громади надходитиме 60% ПДФО (нині цей дохід отримують лише районні бюджети та міста обласного значення) та 100% податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (нині лише 10% цього податку йде в районні бюджети, а 90% - в державний бюджет).

Для порівняння, за минулий рік до бюджету Рівненщини надійшло 1,2 мільйони гривень й 60% цієї суми було направлено у бюджети районів. Після процесу об'єднання громад ці гроші залишатимуться в бюджетах об’єднаних громад.

Крім того, об'єднання громад дасть більше можливостей для співфінансуванняв громадах проектів розвитку інженерної та соціальної інфраструктури, а також створить кращі умови для залучення приватних інвестицій.

 

perevagy dobrovilnogo jbednya gromadjpg Page3

 

perevagy dobrovilnogo jbednya gromadjpg Page4

perevagy dobrovilnogo jbednya gromadjpg Page5

 

За інформацією управління економіки райдержадміністрації 

 

 

  • Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаємо вас на офіційному веб-сайті Лисянської районної державної адміністрації!

    Один з основних принципів сучасного громадянського суспільства - інформаційна відкритість.
    Тому ми ставимо перед собою чіткі завдання щодо забезпечення прозорості у своїй роботі, відповідальності та звітності перед громадою, забезпечення права громадян на одержання достовірної, об'єктивної і повної інформації про події у районі.

    Read more...
  •                                                                                 

|||

Лисянська районна державна адміністрація
19300, смт Лисянка, пл. Миру, 27
тел.: 6-21-45,  e-mail: mail@lysyankarda.gov.ua, rda.lysk@gmail.com