Лисянська районна державна адміністрація

Офіційний портал

Об'єднання територіальних громад

Четвер, 12 квітня 2018 09:19

У Білозір’ї відкрили центр ПМСД

У Білозірській ОТГ запрацював Центр первинної медико-санітарної допомоги. Це – комунальний заклад, створений в контексті реформування медицини. Білозірська ОТГ перша серед громад області, де в рамках процесів децентралізації вже функціонує такий заклад первинної ланки медичної допомоги.

В урочистостях з нагоди відкриття взяли участь почесні гості з числа керівництва області та Черкаського району.

– У нас були амбулаторія та дільнична лікарня. Але ще в січні 2016 року нашим лікарям та медперсоналу не платили зарплати через Мінфін та Казначейство, і ми були змушені створити комунальний заклад первинної медико­санітарної допомоги, – розповіла передісторію створення закладу заступник сільського голови з питань освіти та охорони здоров’я Білозірської ОТГ Ірина Грищенко. – Медична реформа передбачає, щоб і на первинному рівні були забезпечені комфортні умови для медичного обслуговування населення й працювали сімейні лікарі.

У Білозірській ОТГ на Черкащині відбулося урочисте відкриття паркової зони з “сонячним деревом” та станції з видачі ІД-карток та біометричних закордонних паспортів. 

Як повідомляє Укрінформ, участь у заході взяли, окрім голови та членів громади, керівництво району та області, представники Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування та журналісти. 

"З минулого року у нас працює Центр надання адміністративних послуг, відкритий спільно за кошти Державного фонду регіонального розвитку та наші власні. Люди дуже задоволені, адже тепер не треба їхати в район, всі послуги надаються на місці. Тепер у приміщенні Центру надання адміністративних послуг запрацює і окреме місце з видачі ІД-карток та біометричних паспортів. Цей проект також реалізований спільно з ДФРР, ми залучили 20% власних коштів. Вчора було підключено програмне забезпечення, обладнання. Міграційна служба ще має видати нам ключ. До 1 лютого маємо остаточно все підготувати”, - заявив голова Білозірської ОТГ Володимир Міцук. 

Молода громада з центром у селищі Стеблів утворилася торік 19 вересня. До її складу увійшли 12 населених пунктів Корсунь-Шевченківського району. За короткий проміжок часу новоствореній ОТГ вдалося реалізувати цілу низку соціальних проектів, навчитися заробляти й раціонально розподіляти кошти, а також чітко сформувати ключові напрями подальшого розвитку. Між іншим, серед досягнень об’єднаної громади є й такі здобутки, які впевнено можна назвати прогресивними. Про що саме йдеться? Читайте далі й дізнаєтеся!

Не субвенціями єдиними «сита» громада

У Стеблівській ОТГ переконливо спростовують думку тих скептиків децентралізації, які вважають, що об’єднані громади розвиваються лише за рахунок грантів та субвенцій. Не дотаціями єдиними «сита» громада, запевняють у Стеблеві.

– Ми створили сприятливий мікроклімат для заняття підприємницькою діяльністю. Місцева влада завжди відкрита до діалогу як з впливовими бізнесменами, так і з підприємцями­початківцями. У нашій громаді однаково гостинно зустрічають інвесторів з різних регіонів і готові йти на зустріч усім охочим займатися бізнесом, – стверджує голова Стеблівської ОТГ Олексій Данільченко.

І це цілком виправдана позиція з боку місцевої влади, адже надходження від податку на доходи фізичних осіб – одне з головних бюджетоформуючих джерел. Так, завдяки ПДФО за 14 місяців існування громади вдвічі збільшився річний обсяг коштів у розрахунку на одного жителя. Сільський бюджет зріс на 100%, а середня заробітна платня – майже на тисячу гривень. Уже зараз податок на прибуток забезпечує надходжень до бюджету в розмірі 15 млн грн на рік. Утім, у Стеблівській ОТГ переконують, це лише початок.

Нині на території об’єднаної громади переважають підприємства аграрного сектору та переробної промисловості. Серед найбільш успішних та прибуткових – Стеблівська бавовняно­паперова прядильно­ткацька фабрика, продукцію якої (ковдри, пледи, тканини та спальні мішки) знають не лише на Черкащині, але й далеко за її межами.  

– «Бізнесу потрібно допомагати», – з такими словами прийшов до мене рік тому Олексій Володимирович. Разом з ним розробили нове положення пайової участі фабрики, в котрому зменшили фіксовану суму нашої пайової плати з 10% (майже 300 тис. грн) всього до 3%. Це дало можливість здійснити необхідне переобладнання підприємства та збільшити його виробничі потужності, – розповідає директор фабрики Микола Розумій. – Сьогодні на підприємстві працює понад дві сотні людей. Надалі плануємо розширити штат іще на п’ятдесят осіб.

Лісопереробна фабрика «Коріс» є ще одним успішним підприємством, яке функціонує на території Стеблівської ОТГ. Тут виготовляють дерев’яне підлогове покриття високої якості. Фабрика не лише забезпечує значні находження до селищного бюджету, але й допомагає з працевлаштуванням місцевої молоді. Влада, натомість, іде назустріч в питаннях, пов’язаних зі встановленням орендної плати за користування землею та ресурсами.

Як можна зрозуміти з досвіду Стеблівської ОТГ, від співпраці місцевої влади та бізнесу передовсім виграє громада. Відчуваючи розуміння та підтримку з боку влади, підприємці стають соціально відповідальними. Так, завдяки місцевому бізнесу виникають можливості реалізовувати важливі проекти. Серед них: організація регулярного вивезення побутових відходів (послуга безкоштовна для населення), благоустрій території навколишніх сіл та селищ, ямковий ремонт доріг і багато іншого. Крім того, у Стеблеві стверджують, що вже здолали проблему «тіньових» заробітків.

– Всі люди, які працюють на території нашої громади, працевлаштовані офіційно. Зарплат «у конвертах» ніхто не отримує. Ви, звісно, можете мені не повірити, але з утворенням об’єднаної громади рівень відповідальності її жителів суттєво зріс. Змінилося саме ставлення людей до спільного благополуччя. Бізнесмени стали відповідальними та розуміють, що від їх совісності безпосередньо залежить майбутнє громади, а отже, і їх власне майбутнє, – розповідає Олексій Данільченко. – І якщо раніше підприємці не знали, куди спрямовують сплачувані ними податки, то тепер можуть самі оцінити результати роботи місцевої влади. І для них це найкраща мотивація працювати чесно та прозоро.

Громаді – відремонтована амбулаторія, молодим лікарям – безкоштовне житло

Кошти, отримані з надходжень від ПДФО, та гроші інфраструктурної субвенції спрямовують на реалізацію соціальних проектів. Серед найбільш гучних задумів, які вдалося втілити, – капітальний ремонт будівлі Стеблівської амбулаторії. Приміщення, якому більше ста років, тепер не впізнати. Тут замінили дах та вікна, утеплили будівлю та укріпили фундамент. На реалізацію проекту витратили 1,3 млн грн (1 млн – гроші від ДФРР і 300 тис. – кошти місцевого бюджету). На черзі – ремонтні роботи всередині приміщення, і ці витрати оплачуватимуть виключно з власної скарбниці.

– Не знаю, як там у Києві, але у нас – як мінімум, не гірше, – переконана завідувачка амбулаторії Людмила Тиченко. – Працюю тут уже понад тридцять років, але вперше бачу настільки блискавичні зміни. Ремонт будівлі розпочали місяць тому і вже майже завершили. Думаю, до кінця січня закінчать і всі внутрішні роботи. Звісно ж, працювати у таких умовах, як для нас зараз створюють, саме задоволення.

Окрім реалізації вже звичних для новоствореної ОТГ проектів з ремонту доріг, амбулаторій, шкіл та садочків, у Стеблівській громаді вже сьогодні обмірковують віддалену перспективу своєї «малої Батьківщини».

– Наше майбутнє – це наша молодь, – мудро зауважує Олексій Володимирович. – Ми поставили перед собою амбітну ціль – привабити у «село» молодих спеціалістів. А для цього необхідно створити гідні умови для їх роботи та проживання.

Цей задум уже почали реалізовувати. Так, цьогоріч за кошти громади придбали житло для лікаря сімейної медицини Світлани Охремової. Не пошкодували також грошей на заміну вікон та ремонт санвузла у будинку молодого спеціаліста.

– Я родом із Рівненської області, але на Черкащині мені дуже подобається, – зізнається пані Світлана. – Коли приїздила сюди вперше, то домовилася із селищним головою, що залюбки працюватиму в його громаді, якщо мою родину забезпечать житлом. Тоді Олексій Володимирович сказав мені: «Обирай будинок». Я обрала той, що сподобався найбільше, і от сьогодні вже роблю в ньому ремонт.

Разом із пані Світланою до Стеблева перебрався її чоловік та кіт. Нове життя до вподоби кожному з них. Ще б пак, на мапі України складно знайти місце, де так тепло приймають молодих фахівців.

До речі, сьогодні у Стеблівській ОТГ шукають ще одного сімейного лікаря. Потенційному претенденту також готові придбати житло.

«Не вірте тим, хто каже, що децентралізація − погибель для малих сіл»

– У часи, коли об’єднання громади лише обговорювалося, людей турбувало не стільки будівництво чогось нового, скільки питання – чи вдасться зберегти вже існуючі об’єкти, – пригадує Олексій Данільченко. – Тоді я пообіцяв усім жителям, що після утворення ОТГ не допущу закриття жодної школи, садочку чи амбулаторії. Що ж, вважаю, що обіцянки дотримав, адже у нас досі продовжують функціонувати всі заклади соціальної сфери. І в подальшому нічого закривати не плануємо, коштів вистачає на утримання кожного об’єкту.

І це не просто розмови. Коли на власні очі оцінюєш здобутки Стеблівської ОТГ, то у словах Олексія Володимировича не виникає жодних сумнівів. Посудіть самі: за неповний рік роботи відремонтували будинок культури та бібліотеку в селі Переможиці, сільський клуб та фойє школи у Яблунівці, утеплили дитячий садочок у Стеблеві та спорудили новий дитячий майданчик у Дацьках. А дороги ремонтують навіть у тих селах, де й самі старожили не могли пригадати, коли востаннє бачили, як кладуть асфальт.

Таким чином у Стеблівській об’єднаній громаді спростовують ще один міф і запевняють: децентралізація – це не погибель малих сіл, а навпаки – їх шанс стати успішними.

– Звісно, до своєї громади ми взяли й малі села, й ті, що споконвіків вважалися дотаційними. Більше того, у деяких сільрад навіть не вистачало коштів на зарплати власним працівникам, – розповідає Олексій Данільченко. – Але це зовсім не означає, що ми будемо утискати їхні інтереси. Навпаки, такі населені пункти отримують усі необхідні ресурси для розвитку. На їхніх територіях ми розбудуємо розвинену інфраструктуру та створимо сприятливий інвестиційний клімат. Я думаю, це і є головною ідеєю децентралізації – дати імпульс для розвитку кожного села.  

Питання добровільного об’єднання громад у Черкаському районі обговорюється від самого старту цієї реформи в Україні. Регулярно його порушують керівники району під час зустрічей із сільськими головами. Аналізують різні варіанти об’єднання. У законом визначений термін погоджено перспективний план об’єднання громад району. Проведені попередні обрахунки і складені паспорти ОТГ. Продовжується копітка, рутинна робота деталізації розрахунків доцільності можливих варіантів. Все більше набуває переваг перспектива об’єднання у одну спроможну громаду всіх населених пунктів району. Плюсів багато, однак чимало і пересторог, мовляв «ми уже таке проходили». І, як результат, поки що у районі створена одна ОТГ.

У кінці серпня у Веселівську об’єднану громаду Запорізької області їздили журналісти і телеоператори з Мелітополя, щоб на власні очі переконатися у перевагах добровільного об’єднання. І ось до яких висновків вони дійшли. Пропонуємо вашій увазі матеріал, який люб’язно надали наші колеги.

Перший досвід об’єднаної громади

У Мелітопольському районі адміністративно­територіальна реформа, яка передбачає створення об’єднаних спроможних громад, відбувається досить повільно. Поки що не створено жодної об’єднаної громади, а жителі сіл та навіть районні депутати з обережністю ставляться до цього процесу.

Мешканці Мелітопольщини сумніваються

Селяни побоюються, що чергові реформи не забезпечать реальних змін на краще.

– Я в це не вірю. Я жив колись у селі в Одеській області, там теж було щось типу децентралізації. Було село моє і сусідів. Об’єднали – контора там, все там, а у нас – нічого. Боюся, що і тут таке може бути, – висловив свою думку мешканець с. Семенівка Борис Володимирович.

Директор Новгородківського будинку культури Андрій Чубир також ставиться з недовірою до створення об’єднаних громад.

– З обережністю ставлюся до цього, тому що в нас реформи завжди хочуть зробити якнайкраще, а виходить – як завжди. Це необхідно, але слід не поспішати, а виважено підходити до цього питання.

Сумнівається у доречності адміністративно­територіальної реформи й депутат Мелітопольської районної ради Валерій Анєнко.

– Для мене поки що цей процес незрозумілий. Наскільки це буде економічно обґрунтовано? Вважаю, що необхідно укрупнити великі громади, тому що приклад Польщі показав, що виживають саме більші громади. На сьогоднішній день це питання залишається відкритим. Звісно, головне, щоб життя селян стало кращим, – зазначає він.

Таку ж позицію висловлюють і деякі сільські голови.

Шукали відповіді у сусідів

Чи є на Мелітопольщині реальні приводи до таких зволікань? Чи не настала пора вже переходити до конкретних справ? По досвід ми попрямували до сусіднього Веселівського району, де у 2015 році створено об’єднану громаду з центром у селищі Веселому. Тож ми розпитали представників влади, підприємців та простих мешканців, як їм живеться після об’єднання ще з двома сільськими радами, та на їх прикладі спробували розібратися у проблемах та привабливих сторонах адміністративно­територіальної реформи.

Веселівська селищна територіальна громада створена у серпні 2015 і включає в себе Веселівську селищну раду, Білорецьку та Широківську сільські ради. Петро Кіяшко, очільник ОТГ, стверджує, що розраховувати на легке життя при створенні спроможної громади не слід, але спільні зусилля жителів населених пунктів дозволять розкрити значні резерви територій.

– Ми будемо жити краще інших тільки тому, що ми взяли старт. Ми вже відірвалися, у нас люди не хочуть жити по­старому, – наголосив він і зауважив, що для нього керівна посада – це не тільки влада, а й велика відповідальність, і це повинен розуміти кожен, хто прагне стати на чолі об’єднаної громади.

Адміністративно­територіальна реформа є одним із етапів децентралізації, в межах якої будуть розширені повноваження голів громади, у тому числі і в роботі щодо поповнення місцевих бюджетів. Веселівській громаді за рік існування вже вдалося провести значну роботу в цьому напрямі. На території підсилилась робота із залучення до бюджету коштів, які надходять з акцизного збору. Завдяки планомірній діяльності, за словами Петра Кіяшка, цей податок по деяких приватних підприємствах збільшився у 10 або 20 разів.

Можливо документально затвердити розподіл коштів

Розвіяв Петро Кіяшко і міф про те, що при об’єднанні сільських рад основне фінансування отримуватиме лише центральна садиба.

– Ми із ними (старостами – авт.) уклали словесну угоду, хоча, можна укласти, і зараз, закон це дозволяє, письмову угоду на 5­10 років, що голова центральної садиби зобов’язаний виконати договір і виділяти фінансування в межах цього договору, – пояснив він.

Такий механізм дозволить рівномірно розподіляти фінансування по всій території громади. Петро Кіяшко розповів, що наразі у всіх сільських та селищних школах втілюються енергоефективні технології. За дотаційні кошти, які громада отримала від держави при об’єднанні, а це майже вісім мільйонів гривень, проводиться заміна вікон у навчальних закладах. Голова селищної територіальної громади запевняє, що і на територіях сільських рад, що приєдналися до Веселого, будуть газифіковані села.

Підприємці та комунальники відзначають суттєві покращення

Значні зрушення на краще відчули на собі комунальні підприємства. Так, спеціалісти КП «Башук» освоїли виробництво та укладку тротуарної плитки та асфальту.

– З червня ми виготовили та поклали понад 2500 квадратних метрів плитки. Асфальт також, раніше ми його купували у дорвідділі за ціною приблизно 2,5 тис. грн. На сьогодні ми виготовляємо асфальт для ямкового ремонту, і його собівартість з укладкою – 1400 гривень, – розповів директор КП «Башук» Микола Авраменко.

Петро Кіяшко наголошує, що в об’єднаних громадах головне – навчитися раціонально використовувати кошти. Так, наприклад, роблячи ямковий ремонт доріг власними силами, громада заощаджує близько півмільйона гривень, які спрямовуються на інші потреби громади.

Про переваги адміністративно­територіальної реформи каже й житель Веселого – підприємець, керівник студії «Азов автоательє» Василь Кірєєв, який виробляє копії спортивних авто та продає їх не тільки по всій Україні, а й за її межами.

– Зі створенням у Веселому ОТГ життя у людей стало покращуватись… Керівництво громади і жителі підтримують ініціативи людей, які займаються власною справою, полегшилось оформлення документів, – стверджує підприємець.

Інші мешканці Веселого вважають, що гуртом все ж легше вирішувати проблеми.

– Є окремі добрі моменти, є моменти, на мою думку, які ще потребують удосконалення, та вважаю, що з часом все нормалізується. Як кажуть, гуртом і батька легше бити. І якщо в один кошик все йде, менше управлінського апарату, то це непогано, – вважає мешканець селища Веселе Василь Козаченко.

Звикли робити все самі

До речі, на створення об’єднаної громади веселівці дали добро, мабуть, тому, що вже давно зрозуміли: загальний добробут залежить від кожного з громадян. Бо у Веселому всіма багатоповерхівками вже давно керують об’єднання власників багатоквартирних будинків. І самі мешканці створюють затишок не тільки у своїх квартирах, а й на подвір’ї та у всьому домі.

– Плюси ОСББ у тому, що ми бачимо, куди йдуть гроші. Ми самі плануємо і робимо всі ремонтні роботи, а не чекаємо, що хтось прийде і все зробить, а, може, й не прийде, – каже голова ОСББ «Промінь 187» Світлана Ізмайлова.

Слід зазначити, що у Веселівській селищній громаді наразі збережені всі школи та дитячі садки, на місцях вирішувати проблеми селянам допомагають старости, на черзі у селищі відкриття центру надання адміністративних послуг. Петро Кіяшко зазначив, що після завершення процесу децентралізації та отримання більших повноважень керівництво громади може взагалі спростити деякі процедури оформлення документів.

Відкрито шлях до нових планів

У керівництва громади безліч планів щодо благоустрою всіх населених пунктів, у тому числі із залученням іноземних партнерів. Так, у співпраці з німецьким товариством міжнародного партнерства GIZ буде втілено у життя проект з модернізації Веселівського районного сектору державної служби з надзвичайних ситуацій. За кошти німецьких партнерів планується придбати сучасне обладнання для гасіння пожеж, а також доукомплектувати пожежні автомобілі. У громаді впевнені, що розширені повноваження, які отримають на територіях, після втілення адміністративно­територіальної реформи дозволять навести лад у селах та селищах.

Тож для мешканців Мелітопольщини є реальний приклад, який треба використати з максимальною вигодою для себе.

Для довідки:

Веселівська об’єднана територіальна громада Запорізької області.

Адміністративний центр: село Веселе

Населення громади: 12564 осіб.

Сільський голова: Кіяшко Петро Миколайович

У підпорядкуванні: Веселе (населення 10043 ос.), Білоріцьке (населення 567 ос., староста Сєчин Олександр Олександрович), Широке (населення 738 ос., староста Єрещенко Лариса Вікторівна)

Юлія ТИМОШЕНКО, Мелітопольська міськрайонна газета «Новий день»

Медійники обласних та районних видань мали змогу особисто побачити, чим власне живуть перші в області об’єднані територіальні громади. Прес­тур у Білозірську, Мокрокалигірську та Єрківську ОТГ для них організували Департамент регіонального розвитку облдержадміністрації та інформаційні партнери Реформи №1, як її називають у країні – представники Черкаського Офісу реформ, проекту «Київський діалог» та Інституту «Республіка». Оскільки у липні ми вже розповідали читачам «Сільських обріїв» про проведену роботу у Білозірській та Мокрокалигірській громадах, то нас у цій поїздці в першу чергу цікавило, а що там змінилося за цей час. А от Єрківська громада стала для журналістів районної газети відкриттям. Тож далі про «три кити», які дали стартдецентралізаційним процесам в області.

Білозірська ОТГ тепер агітує сусідів приєднуватися до їхньої громади

Кажуть, хто перший устав, того і тапки. У випадку Білозір’я – хто перший зорієнтувався, тому і преференції на розбудову. А хто заважав іншим це зробити?

– Аби не прокинутися одного дня і зрозуміти, що адміністративна реформа вже відбулася і тебе женили, з ким ти не хотів одружуватися, як це було у Польщі, ми вирішили діяти, – знову пояснює свої перші кроки сільський голова Володимир Міцук.

За вісім місяців ноу­хау роботи вони долали законодавчі труднощі, здобували перші перемоги, набивали гулі, зрозуміли переваги, рахували більші прибутки, реалізували інфраструктурні проекти, їздили переймати досвід у Полтавську, Івано­Франківську, Київську, Закарпатську області, а ще в польські гміни, прийняли майже два десятки делегацій із сусідніх районів та областей у себе, а тепер упевнено кажуть іншим, що децентралізаційних процесів не варто боятися, бо не такий страшний чорт, як його малюють.

Що вималювала перша в Черкаському районі об’єднана громада?

2015 рік 2016 рік

Бюджет громади

8 мільйонів гривень (це власні надходження)

37 мільйонів гривень (з них власних надходжень 10 мільйонів – це 6 млн грн ПДФО, 2 млн грн податку на землю, 1 млн грн єдиного податку, 1 млн грн – інші податки). Решту дала держава у вигляді 7,3 млн грн. інфраструктурних коштів, 5 млн грн медичної, 2,6 млн грн – освітньої субвенції, ще два мільйони – це дотація вирівнювання.

Ще громада нарахувала в себе два мільйони прихованих податків і тепер розробляє механізм їх залучення в місцевий бюджет.

Навчальні заклади

Білозірська ЗОШ І­ІІІ ступенів;

Білозірські
ЗОШ І­ІІ ступенів №1, №2;

Ірдинська ЗОШ І­ІІІ ступенів

Білозірська ЗОШ І­ІІІ ступенів, що стала опорною школою. Тепер тут є кабінети фізики, хімії, біології, географії та інші, з новітньою матеріально­технічною базою, лабораторіями, навчальними майстернями, а найближчим часом комп’ютерним і мультимедійним обладнанням. Окрім державних грошей, громада ще дала більше 100 тисяч із місцевого бюджету на розвиток інфраструктури школи.

Її філіали – Ірдинська ЗОШ І­ІІІ ст., учні 9­11 класів якої доїздитимуть на заняття окремих дисциплін у Білозірську ЗОШ І­ІІІ ступенів. Білозірська ЗОШ І­ІІ ступенів та Білозірська ЗОШ І ст., на базі вивільненого приміщення якої наразі облаштовують три сучасні квартири для молодих лікарів та дві квартири для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Ярослав Березань, заступник голови обласної державної адміністрації

  • Об’єднана територіальна громада в розумінні міжнародних партнерів чи донорів розглядається як громадська організація, що може самостійно освоювати кошти. Що робить держава? Резервує на їх інфраструктурний розвиток гроші. Перевага саме об’єднаним громадам. Шляху назад вже не буде. Наразі ще не було засідання експертної комісії при облдержадміністрації, яка повторно розглядатиме перспективні плани об’єднання громад по районах. Якщо ви надасте свої пропозиції, вони будуть враховані стовідсотково. Багато хто говорить: приберіть слово «добровільне» і ми об’єднаємося. Проте є багато таких населених пунктів, що межують, але люди там не ходять один до одного в гості. Хто краще за вас знає, з ким буде жити в мирі та злагоді? Ще раз наголошую – активізуйтеся, аби вже в 2017 році вийти на нові стосунки з державою.

Що отримала Ірдинь від об’єднання?

Цьогоріч бюджет громади склав три мільйони, хоча з інфраструктурних коштів мав становити лише 700 тисяч гривень. Із них два – на утримання Ірдинської ЗОШ І-ІІІ ступенів та дитячого садка, 500 тисяч на будівництво очисних споруд. У школі та амбулаторії загальної практики сімейної медицини замінили вікна та двері на енергозберігаючі. Вже цьогоріч діти в школі та дитячому садку отримали харчування, вартість якого на 30% вища районного показника.

У 2017 році в селищі заплановано:

  • капітальний ремонт ДНЗ «Білочка» та реконструкцію приміщення дошкільної установи, яке не використовується;
  • капітальний ремонт будинку культури (цьогоріч там за рахунок зекономлених на системі «Прозоро» коштів – замінюють вікна);
  • капітальний ремонт по вулиці Шевченка;
  • заміна старих твердопаливних котлів на нові в Ірдинській ЗОШ І-ІІІ ст.

– Можливо, в когось складається думка, що в Білозір’ї все просто й легко відбувалося, то розчарую, бо ви помиляєтеся. У нас теж є багато незадоволених людей, і є свої мітингувальники. Біда в тому, що всі хочуть все і відразу, але ж немовля, яке щойно народилося, не говорить одразу «мамо» чи «тату». Потрібен час і терпіння. Сьогодні я бачу, що оптимальний варіант потужної громади – це населення 15-18 тисяч. Тому нещодавно я виступив на сесії сільської ради з ініціативою приєднати до нас сусідні села. Ми направили всім пропозиції. Наразі ведемо перемовини зі Степанками та Дубіївкою. Для інших хочу сказати, що настав час відійти від часів КПРСу та примусово-вказівних догм і розпочати реально оцінювати картину майбутнього своєї громади. Не кивайте на район, область чи Київ, а вчіться брати на себе відповідальність. Я знаю, коли голова захоче – він правильно донесе інформацію до людей, а якщо ні, то шукатиме причини. Беріть ініціативу в свої руки, аби не кусати потім лікті, – радить керівник громади.

Мокрокалигірська ОТГ: чотири затверджені проекти і шкільний автобус

Нарешті маємо першу перемогу, – перша фраза Вікторії Пипи, голови об’єднаної громади Катеринопільського району при зустрічі. Востаннє бачилися півтора місяці тому. – Буквально вчора урочисто отримали на громаду шкільний автобус, який придбали на умовах співфінансування з обласним бюджетом.

Це ще не все. Наріжний камінь – інфраструктурні проекти, які їм завертав Мінрегіонбуд, теж втілюються. Щоправда, поки чотири з семи. Керівники громади зізнаються, що причина цьому – кадровий голод.

– Досить складно працювати без кваліфікованих спеціалістів. Виховуємо своїх або заманюємо житлом. Приміром, для молодої родини лікарів придбали житло в Мокрій Калигірці, забили про це в усі дзвони, але поки охочих працювати у селі не знайшли, – розповідає керівниця.

4,6 мільйона, виділених із держави на реалізацію інфраструктурних проектів, уже освоєні. На них трохи зремонтували дитячі садки та школи, зробили освітлення у селі Ярошівка, та відремонтували 700 метрів дороги біля сільської ради в Мокрій Калигірці. Ще Мінрегіонбуд затвердив проект на ремонт вулиці Ватутіна у Єлизаветці та капремонт Центру надання адмінпослуг. І гроші закінчилися. Проте вже є проекти на 2017 рік. Зокрема, зремонтувати амбулаторію, сільський спортзал для занять спортом молоді, а ще два водогони.

А ще є мрії у керівника громади.

– Я хочу зробити парк європейського взірця в центрі Мокрої Калигірки, який має статус пам’ятки архітектури, залучивши на це міжнародні кошти. Так це робили у Польщі. Власне, чому не спробувати і нам, – ділиться планами Вікторія Пипа. – А ще хочу збудувати для громади завод із виготовлення пілетів. У нас чимало органічних відходів, які спалюють на присадибних ділянках – кукурудзиння, соняшничиння, солома, відходи з ріпака. Все це можна спресувати й отримати біопаливо. І ми такий завод збудуємо. Я впевнена.

Цьогоріч бюджет Мокрокалигірської об’єднаної громади склав 30 мільйонів гривень. Із них власних 10 мільйонів, тоді як у минулому році було лише 3,6. Решта – субвенція з держави. Сьогодні батьки не складаються на ремонти класних кімнат чи дитячих садків. На це є гроші в бюджеті об’єднаної громади.

Єрківська ОТГ: усі діти в школі харчуються безкоштовно

Цьогоріч громада порахувала свої прибутки в казні і вирішила, що всі діти у школі мають харчуватися безкоштовно. Відтак із 1 вересня 2016 року 450 учнів Єрківської ЗОШ І­ІІІ ст. ім. В.М. Чорновола харчуються за рахунок місцевого бюджету.

Про цю громаду розкажемо більше, бо були тут уперше. Вона об’єднала три населені пункти: селище Єрки та два села – Радчиха і Залізнячка. Проживає тут майже 5,6 тисячі населення. Громада утримує, окрім школи, ще три дитячі садки, дитячу музичну школу, будинок дитячої творчості, два будинки культури, бібліотеку та місцеву пожежну охорону. Все це дісталося громаді у спадок після об’єднання.

– У нас промисловий район, – розповідає сільський голова Леонід Польовий. – Тут функціонують ТОВ «Катеринопільський агропродукт», ПАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів», ПАТ «Ватутінський м’ясокомбінат», ТОВ «ВП «Вторметал», ТОВ «Катеринопільський елеватор», ТОВ «Дніпроінвест­Ч», філія «Єрківський спецкар’єр» та інші. З одного боку, це робочі місця та надходження в бюджет, з другого – страждає екологія, а з третього – ми. Адже ми єдині з об’єднаних громад області маємо реверсну дотацію, бо надходження на одного жителя перевищують встановлене для бюджетів громад значення. Тобто майже мільйон гривень ми перераховуємо державі.

І це ще не все. Оскільки Єрки – це селище міського типу, то й субвенція на одного учня з державного бюджету надходить менша, порівняно з іншими об’єднаними громадами Черкаської області. Найменше тут отримали й інфраструктурної субвенції – трохи більше 1,3 мільйона гривень. Однак тут майже в чотири рази зросли власні надходження громади – до 11,7 мільйона гривень із 3,6. Загалом бюджет громади склав 37 мільйонів з усіма субвенціями.

– Ми дозволили собі вкласти цьогоріч майже 844 тисячі гривень на ремонтні роботи у загальноосвітній школі та понад 346 тисяч на ремонт та матеріально­технічне забезпечення трьох дошкільних навчальних закладів, – розповідає керівник громади. – Окрім того, в Єрківську амбулаторію загальної практики сімейної медицини ми придбали сучасну стоматологічну установку та кардіограф.

Після об’єднання громади відбулися і вибори старости в с. Радчиха. Всі послуги люди отримують на місцях. Хоча це єдина поки громада в області, де староста не має ще своєї печатки. Тут, розповідають, документообіг відбувається через мережу Інтернет. Виконавчий комітет налічує 14 відділів, де працюють 23 спеціалісти. До речі, це найменший штат, порівняно з іншими об’єднаними громадами області.

– Я згадую дні перемовин із людьми щодо об’єднання. Центральна площа в селищі нагадувала щовечора полум’я. Тут клекотіло «всенародне віче», де доводилося вислуховувати кожного. Слухати і доводити необхідність реформ. Я думаю, більшість із тих, хто виступав проти, наразі змінила свою думку, бо без проблем отримує всі послуги, – переконаний сільський голова.

Наталія Усенко. Фото автора

Стаття написана на основі досвіду, здобутого на проекті «Інституційна підтримка – активізація місцевих медіа в місії інформування про реформу децентралізації в Україні»

Сергій Степанюк, заступник голови районної ради, депутат районної ради

  • Держава зараз виконує всі зобов’язання перед об’єднаними територіальними громадами. І процес реформ незворотний. Потрібно вже просто усвідомити це. На сьогодні наше бачення спроможних громад у районі, крім уже сформованої, – це Мошнівська, Червонослобідська (включно з Вергунами) та Руськополянська (включно зі Свидівком). Це не догма, а варіант об’єднання, враховуючи економічні показники. На жаль, нині сільські ради нічого реальнішого не запропонували. А часу уже майже немає. Аби увійти як повноцінна територіальна громада в наступний рік – підготовчу роботу потрібно закінчити до 15 вересня. Сьогодні цей процес треба форсувати – чи приєднуватися до Білозір’я, чи свою пропонувати модель, але не чекати, бо об’єднавчий процес не завершується на рішенні громади. Далі – оформлення документів. І варто усвідомити, що варіант об’єднання двох невеличких населених пунктів не пройде. Це повинні бути самодостатні, потужні громади з власним фінансовим забезпеченням. Бо держава дає частину суми, а далі громади мають вишукувати податки у себе. А значить, у цих селах мають бути потужні сільськогосподарські, промислові підприємства, а ще кадри, які писатимуть проекти, вишукуватимуть гранти і т.д. Сьогодні просто потрібно відкинути особисті амбіції, знайти команду однодумців – і працювати.
  • Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаємо вас на офіційному веб-сайті Лисянської районної державної адміністрації!

    Один з основних принципів сучасного громадянського суспільства - інформаційна відкритість.
    Тому ми ставимо перед собою чіткі завдання щодо забезпечення прозорості у своїй роботі, відповідальності та звітності перед громадою, забезпечення права громадян на одержання достовірної, об'єктивної і повної інформації про події у районі.

    Read more...
  •                                                                                 

|||

Лисянська районна державна адміністрація
19300, смт Лисянка, пл. Миру, 27
тел.: 6-21-45,  e-mail: mail@lysyankarda.gov.ua, rda.lysk@gmail.com